07.04.2024

7 квітня – Всесвітній день здоров’я

Всесвітній день здоров’я відзначається щорічно 7 квітня в день створення в 1948 році Всесвітньої організації охорони здоров’я. Вже тоді глобальною ідеєю заходу була пропаганда здорового способу життя. ВООЗ підходить до цього питання з широких соціальних позицій: здоров’я – це не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів, а стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя.

У всьому світі право мільйонів людей на здоров'я дедалі частіше опиняється під загрозою.

Хвороби та стихійні лиха виходять на передній план серед причин смертності та інвалідності.

Збройні конфлікти руйнують життя людей, викликаючи смерть, біль, голод та психологічні страждання.

Одночасно спалювання копалин палива провокує кліматичну кризу, позбавляючи нас права дихати чистим повітрям, внаслідок чого кожні п'ять секунд від наслідків забруднення атмосфери і повітря в приміщеннях у світі вмирає одна людина.

У всьому світі є цілі групи населення, які ледве зводять кінці з кінцями, отримують мізерні доходи, живуть в неналежних умовах, не мають доступу до гідної освіти, стикаються з безробіттям, в більшій мірі страждають від гендерної нерівності і не мають або майже не мають доступу до безпечних умов життя, чистої воді і чистого повітря, достатнього обсягу продовольства і медичних послуг. Це призводить до невиправданих страждань, хвороб, яким можна було запобігти, і передчасній смерті. Крім того, це має негативні наслідки для суспільства і економіки країн в цілому.

Для сприяння вирішенню таких проблем тема Всесвітнього дня здоров'я 2024 року була сформульована як «Моє здоров'я – моє право».

Тема цього року покликана сприяти утвердженню права кожної людини, де б вона не знаходилася, на якісне медичне обслуговування, освіту та інформацію, а також на безпечну питну воду, чисте повітря, належне харчування, якісне житло, гідні умови праці та екологічну обстановку та свободу від дискримінації.

Мета Всесвітнього Дня здоров’я — привернути увагу до важливості дбати про своє здоров’я та вчасно реагувати на всі тривожні дзвіночки від організму.

Серйозною проблемою громадського здоров'я, не лише в Україні, але й в усьому світі, є неінфекційні захворювання (НІЗ). В Україні НІЗ є причиною понад 80% усіх смертей з високим рівнем передчасної смерті та інвалідності. Передусім, це серцево-судинні захворювання, діабет, онкологічні хвороби, хронічні обструктивні захворювання легень.

У 2022 році всього в Харківській області зареєстровано 3,24 млн. захворювань, у тому числі вперше – 1,08 млн., або 33,5 % (2022 р. – 31,4 %). Показники поширеності хвороб та захворюваності серед всього населення в цілому по області у 2023 році, в порівнянні з 2022 роком збільшились. Так, за 2023 рік в цілому по області показник загальної захворюваності (поширеності) становив 125305,72 на 100 тис. населення (2022р. – 113292,9), захворюваності – 41965,10 на 100 тис. населення (2022р. – 35609,57).

Структура поширеності захворювань за класами хвороб у 2023 році:

I місце - хвороби системи кровообігу: 29,99%,

II – хвороби органів дихання: 16,12%,

III – хвороби органів травлення: 9,19 %,

ІV – хвороби сечостатевої системи 6,45%,

V - хвороби кістково-м’язової системи – 6,07%.

У 2023 році в Харківській області зареєстровано майже 1 000 випадків туберкульозу, що у двічі більше ніж за 12 місяців 2022 року. Серед захворілих 22 дітей, 9 підлітків та 7 медичних працівників. Переважна більшість - мають бактеріовиділення (74%).

У Харківській області на обліку перебуває 92,25 тис. онкохворих. В 2023 році, в зв’язку з військовою агресією російської федерації та масовою евакуацією населення, було зареєстровано тільки 3,67 тис. нових випадків захворювання на рак, це менше ніж у 2021 році (8,67 тис.). Щороку від раку в області помирали біля 4,7 – 4,9 тис. осіб, в 2023 році надійшла інформація про смерть лише 1,02 тис. хворих. Структура смертності не змінилася: найчастіше помирали від раку легенів. Друге місце за причиною смерті серед жителів Харківщини посідає рак товстої кишки, на третьому місці – рак грудей, на четвертому - рак шлунку.

Крім очевидних захворювань, війна сильно вплинула на психічне здоров’я населення, тому щодня з’являється все більше людей з виявленням психічного розладу. У Харківській області у 2023 році зареєстровано розладів психіки і поведінки серед всього населення 107315 випадків проти 109964 у 2022 р. , зареєстровано захворювань вперше в житті серед всього населення 9487 проти 7809 у 2022 р., знаходилось під диспансерним наглядом на кінець 2023 року 31374 особи, тобто 29,2% від зареєстрованих (у 2022 році – 86553 та 78,7% відповідно).

Статистичні дані за минулий рік не можуть відображати реальну кількість виявлених хвороб та оцінюватись як позитивні або негативні зрушення в роботі медичної галузі стосовно стану здоров’я пацієнтів. Це обумовлено постійними бойовими діями, нестабільною ситуацією та вимушеним переміщенням громадян.

Здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров'я, коли наздоганяє якась проблема, з'являється хвороба чи нездужання. Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, турбота про своє здоров'я повинна бути способом життя.

Повномасштабна війна змінила життя людей. Багатьом може здаватися, що піклування про власний добробут і стан здоров’я не на часі або не має сенсу. Проте, це вкрай хибна думка. Наш спосіб життя великою мірою може впливати на виникнення тих чи інших хвороб, як-от цукрового діабету 2 типу, онкологічних захворювань, серцево-судинних захворювань та інших.

Активні бойові дії зміщують фокус медичної допомоги на лікування травм, поранень, опіків та переломів. Однак, це призводить до меншої пріоритетності допомоги пацієнтам з неінфекційними захворюваннями, які потребують постійного лікування, наприклад, пацієнти з туберкульозом, ВІЛ, діабетом та серцево-судинними захворюваннями.

З 2018 року в Україні стартувала трансформація системи охорони здоров’я. ЇЇ мета змінити медичну систему в нашій країні на користь пацієнтів — підвищити якість та збільшити доступ пацієнтів до медичних послуг, гарантувати безоплатні послуги для всіх. Ці зміни допомагають медзакладам розвиватись і створюють комфортні умови для роботи медичних працівників. Від реформи виграють всі.

Медична система в Україні стає пацієнторієнтовною. Це означає, що заклади охорони здоров'я, які успішно працюють за нових умов, надають медичну допомогу, орієнтуючись в першу чергу на бажання та потреби пацієнтів. Зокрема у питаннях, лікування, реабілітації та одужання.

За нової системи фінансування всі медичні заклади, що мають договір з Національною службою здоров’я, почали отримувати кошти за надані послуги пацієнтові. Відтепер пацієнт може обрати лікаря та заклад, де отримати медичні послуги без прив'язки до місця реєстрації.

Саме вільний вибір пацієнта стимулює медзаклади розвиватися. Чим більше пацієнтів звернеться до медзакладу за якісною послугою, ти більше коштів заклад отримає від НСЗУ, що закуповує ці послуги у закладі згідно договору.

Здійснено перехід на фінансування медичних послуг за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ) – центральний орган виконавчої влади, який реалізує основний принцип медичної реформи і сплачує вартість наданих медичних послуг. Також введено в дію програму медичних гарантій, якою визначено перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплату яких взяла на себе держава за установленими Кабінетом Міністрів України тарифами.

Команда Академії НСЗУ разом з експертами НСЗУ зробили Гід по програмі «Доступні ліки», де зібрали найактуальніші питання, які надходять від українців та українок до контакт-центру НСЗУ, і дали відповіді на них у невеличкому електронному посібнику. Зокрема:

як отримати рецепт?
скільки коштують ліки за програмою?
в яких аптечних закладах можна отримати медичні препарати?
що робити, якщо пацієнту відмовляють у виписуванні Е-рецепта або в отриманні лікарського засобу за Е-рецептом?

Гід можна завантажити на телефон або планшет за посиланням: https://cutt.ly/Nw3aRn3b

Також НСЗУ України презентує Гід по Програмі медичних гарантій для пацієнтів 2024, де доступно розповідається, які послуги можна отримати на різних рівнях медичної допомоги та у різних лікарів. Чи можна зробити КТ і МРТ безоплатно? Чи покриває Програма медичних гарантій гормональні аналізи? А також, які ліки можна отримати за програмою “Доступні ліки”. На ці та інші питання пацієнт може знайти відповіді в оновленому Гіді по Програмі медичних гарантій. Завдяки Гіду можна знайти інформацію про таке:

що таке Програма медичних гарантій та пакети медичних послуг?
які послуги можна отримати у лікаря первинної медичної допомоги?
які безоплатні послуги з лабораторних, інструментальних та ендоскопічних досліджень можна отримати на амбулаторному рівні?
що передбачає стаціонарна допомога та окремі пріоритетні напрямки?
що входить в безкоштовну психіатричну, онкологічну, реабілітаційну та паліативну допомогу?
які ліки входять в програму “Доступні ліки” та як їх отримати безоплатно або з частковою доплатою?
яку інформацію можна отримати в контакті-центрі НСЗУ за номером 16-77?
як подати скаргу у разі порушення прав пацієнта на безоплатні медичні послуги?
які послуги не входять у Програму медичних гарантій та є платними в закладах охорони здоров’я?
що робити, якщо в лікарні просять заплатити за ліки чи операцію?
та багато іншого.

Завантажити посібник можна за посиланням: https://cutt.ly/DwCcdHP5

Турбота про своє здоров’я – це комплексний процес, що охоплює фізичний, психічний та емоційний аспекти. Звісно, рівень доступності та стан системи охорони здоровʼя в країні мають значний вплив на здоровʼя людини та суспільства. Однак, спосіб життя є основним фактором, що впливає на здровʼя. Здоровий спосіб життя - це розумне використання свого життєвого потенціалу.

Кроки, які ви можете зробити вже зараз, аби зміцнити своє здоров'я:

Не забувайте про профілактичний скринінг. Запишіться на огляд до сімейного лікаря та попіклуйтеся про проходження усіх важливих скринінгів (як-от на рак молочної залози або колоректальний рак тощо). Також на сайті ЦГЗ ви можете пройти онлайн-тест на оцінку ризиків розвитку цукрового діабету 2 типу, а результат – показати своєму лікарю, який надасть вам відповідні рекомендації.
Пам’ятайте, що вакцинація рятує життя. Перевірте, чи у вас та ваших дітей є всі щеплення відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень та отримайте бустерну дозу вакцини від COVID-19.
Кидайте курити та захищайте своє право бездимне середовище. Куріння навіть однієї сигарети на день може призвести до виникнення онкологічних захворювань. Куріння будь-яких тютюнових виробів шкодить організму незалежно від дози. На сайті ЦГЗ ви можете подати скаргу про порушення антитютюнового законодавства.
Не вживайте алкоголь. Алкоголь сприяє розвитку низці неінфекційних хвороб (цукровий діабет 2 типу, високий кров'яний тиск, пошкодження печінки тощо). Поговоріть зі своїм сімейним лікарем про шкоду вживання спиртних напоїв та як вам убезпечити себе від негативних наслідків.
Приділяйте час фізичній активності. Щоби фізичні вправи принесли задоволення та зміцнили ваше здоров’я, оберіть вид активності, який до вподоби саме вам: біг, прогулянка на свіжому повітрі, йога, танці тощо. Головне, щоби такі заняття були регулярними.
Харчуйтеся здорово. Почніть використовувати тарілку здорового харчування для формування щоденного меню. Споживайте достатню кількість фруктів та овочів на день, не перебільшуйте норму солі: 5 г, а цукру: 50 г на день, вживайте достатню кількість рідини.
Кохайтеся, але не забувайте про безпеку. Використовуйте бар’єрну контрацепцію (чоловічі або жіночі презервативи) як спосіб захиститися від інфікування ВІЛ при контакті з біологічними рідинами, як-от сперма, або при мікротріщинах, які можуть виникати під час статевого акту.

Кожен з нас робить щоденно важливо роботу для України. Тож, давайте будемо здоровими, адже наша обачність і турбота про себе здатна врятувати життя.

Інформаційний лист підготували:

Начальник та лікарі-методисти відділу промоції здорового способу життя, інформаційно-комунікаційної роботи, зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю КНП ХОР «ОЦМСЗСЖІАД» Олеся ЛАПТА, Клавдія ЛИТОВЧЕНКО, Михайло БРИКІН.

Схвалено для друку та розповсюдження в заклади/комунальні некомерційні підприємства охорони здоров’я Харківської області

Т.в.о. генерального директора КНП ХОР «ОЦМСЗСЖІАД» Михайло БЕРЕСТ