29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом

Всесвітній  день боротьби з інсультом  був вперше проголошений 29 жовтня 2006 року на Регіональному Всесвітньому конгресі з інсульту в Кейптауні (Південна Африка), коли Міжнародне товариство інсульту і Всесвітня федерація інсульту об'єдналися в єдину організацію. З того часу Всесвітній день боротьби з інсультом відзначається щорічно саме 29 жовтня. 

Мета заходу – підвищення обізнаності світової спільноти про проблему нсульту, важливість правильного і своєчасного надання першої допомоги і профілактичних дій, пов’язаних із цією судинно-мозковою катастрофою – однією з найчастіших причин загибелі та інвалідизації у світі.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), інсульт стається приблизно в 17 млн осіб на рік і є причиною смерті до 6,7 млн пацієнтів із вказаною пато¬логією, а понад 5 млн отримують інвалідність. 

По інформації Української асоціації боротьби з інсультом, цереброваскулярні патології щороку діагностують у понад 140 тис. наших співвітчизників (понад третина з них – особи працездатного віку); 30-40 % пацієнтів з інсультом помирають упродовж перших 30 днів і до 50 % – протягом року від початку захворювання; натомість 20-40 % тих, хто вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5 % мають первинну інвалідність) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.

За даними МОЗ у 2023 році кількість пацієнтів з інсультом збільшилася на 16%. Через війну середній вік пацієнтів з діагностованим інсультом, ймовірно, може знизитися орієнтовно на 10-15 років.

У Харківській області протягом 2022 року серед дорослих було зареєстровано 4125 випадків інсульту, на кожні 100 тис. населення припадало 190 хворих. У 2021 році зафіксовано 5888 випадків захворювання, що становило 268 хворих на 100 тис. населення. 

В медичних закладах області під диспансерним наглядом у 2022 році перебувало 2789 хворих, що перенесли інсульт, у 2021 р. – 3103. За 9 місяців 2023 року було діагностовано 3342 випадки інсульту, на кожні 100 тис. дорослого населення показник захворюваності дорівнює 154. Під диспансерним наглядом станом на 01.10 2023 року перебуває 2439 пацієнтів, які перенесли інсульт.

План дій боротьби з інсультом у Європі на 2018–2030 роки  – ESAP (European Stroke Action Plan) – підготувала Європейська організація інсульту (ESO – European Stroke Organisation) у співпраці з Європейським альянсом боротьби з інсультом (SAFE – Stroke Alliance for Europe). Українською мовою настанову переклала ГО "Українська асоціація боротьби з інсультом".

План дій надає базову "дорожню карту". Він встановлює цільові показники для впровадження доказово обґрунтованих профілактичних заходів і видів допомоги при інсульті до 2030 року.

Спеціалісти визначили чотири стратегічні цілі на 2030 рік:

• зменшити на 10% абсолютне число інсультів в Європі;
• лікувати ≥90% всіх пацієнтів з інсультом в Європі в спеціалізованих інсультних блоках;
• мати національні плани боротьби з інсультом, що охоплюють весь ланцюг надання допомоги;
• повністю впровадити національні стратегії з мультисекторальних втручань в сфері охорони здоров'я. 

План включає в себе сім сфер діяльності:

• первинну профілактику;
• організацію допомоги при інсульті;
• лікування при гострому інсульті;
• вторинну профілактику;
• реабілітацію;
• оцінку результатів лікування при інсульті;
• оцінку якості допомоги і життя після інсульту.

Інсульт - гостре порушення мозкового кровообігу внаслідок звуження, закупорки (бляшкою, тромбом - ішемічний інсульт) або розриву  артерій, що живлять головний мозок (геморагічний інсульт). Ішемічний інсульт трапляється значно частіше, ніж геморагічний.

Фактори ризику, які сприяють розвитку інсульту: 

• спадкова схильність;
• вік старше 55 років;
• серцево-судинні захворювання – гіпертонічна хвороба (артеріальний тиск, що перевищує 140/90 мм рт.ст.); 
• серцева недостатність або порушення серцевого ритму, порок серця, церебральний атеросклероз, інфекції (міокардит);
• високий рівень холестерину (перевищує 5,2 ммоль/л);
• цукровий діабет (рівень цукру в крові більше 5,5 ммоль/л);
• порушення реологічних властивостей крові;
• надмірна вага або ожиріння;
• куріння, вживання алкоголю;
• відсутність фізичної активності;
• стреси.

Розвиток інсульту можуть супроводжувати симптоми, що виникають раптово.     Фахівці Харківського національного медичного універститету радять запам’ятати симптоми гострого порушення мозгового коровообігу використовуючи  абревіатуру – МОЗОК. 
• М (Мовлення) - при інсульті вимова буде нерозбірливою, плутаною або людина не буде розуміти команду, яку попросили її виконати.
• О (Обличчя) - коли одна сторона обличчя зазнає візуальних змін (наприклад, обвисає). Якщо у людини інсульт, вона  не зможе поміхнутися або посмішка буде несиметричною.
• З (Запаморочення) - поява скарги на раптове головокружіння, хиткість ходи, втрату рівноваги, координації рухів у руці або нозі.
• О (Очі) - у людини раптово порушився зір одним або двома очима, наприклад, зʼявилось двоїння при погляді на предмети.
• К (Кінцівки) - слабкість або оніміння, неможливість підняти і утримувати обидві руки або обидві ноги одночасно, кінцівки з однієї сторони стають слабкішими, можуть падати, як пліть.

Також інсульт може проявлятися сильним головним болем без причини, сонливістю, блювотою, нудотою. Такі ознаки можуть тривати лише кілька хвилин, потім зникати. Подібні короткотривалі сигнали відомі як транзиторні ішемічні атаки. Більшість людей ігнорує  їх, адже вони швидко минають. Проте, вони сигналізують про загрозливий стан, який треба негайно діагностувати та лікувати.

Інсульт вимагає невідкладного медичного втручання. Людина з ознаками інсульту, яка отримує допомогу лікарів упродовж перших 4,5 годин, має більше шансів повернутися до повноцінного життя та уникнути тяжких й незворотних наслідків. При підозрі на інсульт необхідно негайно звернутись за екстреною медичною допомогою, а саме, зателефонувати 103 і викликати швидку медичну допомогу. 

До прибуття медиків необхідно забезпечити людині приплив свіжого повітря. Не треба переміщати людину в якої стався інсульт: необхідно залишити там, де стався напад. Видалити зайвих людей з кімнати, якщо справа відбувається в приміщення. Якщо на вулиці – попросити всіх розступитися і не заважати притоку свіжого повітря. Поруч повинні залишитися тільки ті, хто може допомогти. Верхню частину тіла і голову хворого треба підвести (приблизно на 30 градусів). Найкраще підкласти кілька подушок. Розстебнути чи зняти весь одяг, що стискає,  що заважає диханню (пояс, комірець, ремінь тощо). Дочекатися приїзду бригади екстреної медичної допомоги.

Пацієнти з симптомами інсульту повинні бути без зволікання доставлені в найближчий заклад охорони здоров’я з інсультним відділенням, в якому виконується невідкладне спеціалізоване лікування.

Нині в Україні діє 229 медичних закладів, які надають послуги за пакетом "Медична допомога при гострому мозковому інсульті".

Станом на 23 жовтня 2023 року 17 підприємств/закладів охорони здоров’я Харківської області і м. Харкова уклали договори з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за напрямом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті».

Знайти медичні заклади, які надають допомогу за напрямом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті», можна на сайті НСЗУ - відкрити розділ “Е-дані” за посиланням https://edata.e-health.gov.ua/e-data та обрати “Аналітичні панелі (дашборди)”. Далі потрібно відкрити дашборд “Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій”  . На третій сторінці у полі фільтрів оберіть область або населений пункт, а в  “Групі послуг” –  пакет  «Медична допомога при гострому мозковому інсульті». Дашборд покаже всі заклади, які мають договір на пакет, а також їх контакти.

Якщо не маєте можливості скористатись пошуком через дашборд, зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Оператор підкаже найближчий медзаклад із договором. 

Європейська організація з інсульту у партнерстві з Альянсом проти інсульту для Європи у травні 2021 року ухвалила Декларацію дій щодо боротьби з інсультом. Цю Декларацію підтримали і підписали МОЗ України разом із НСЗУ України з метою покращення профілактики, лікування інсульту, догляду та підтримки пацієнтів.

Медична допомога при гострому мозковому інсульті увійшла в перелік тих лікувальних процесів, фінансування яких повністю забезпечується державою. В процесі реформування системи охорони здоров’я НСЗУ поліпшило фінансування медичної допомоги при гострому мозковому інсульті, включивши її в Програму медичних гарантій, тож для українців вона безоплатна. 

Програма медичних гарантій продовжує працювати навіть під час війни. Пацієнти, як і раніше, можуть отримувати  безоплатно медичну допомогу, за яку сплачує держава. Українці, які – через бойові дії – змушені були переїхати в інші регіони країни, можуть отримати необхідну їм медичну допомогу в медичних закладах за місцем фактичного перебування, місце реєстрації пацієнта не має значення.

Серед безоплатних послуг, які гарантовані пацієнту з інсультом чи підозрою на нього: 

• первинний огляд; 
• термінова комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія; 
• лабораторні та інструментальні дослідження; 
• тромболітична терапія включно з необхідними ліками; 
• ендоваскулярне лікування (малоінвазивна хірургія судин головного мозку); 
• нейрохірургічна допомога; 
• ліки з Нацпереліку; 
• медичні вироби, які централізовано купують Медзакупівлі України. 

Національна служба здоров’я України оплачує і вторинну профілактику інсульту, харчування в стаціонарі та медичну реабілітацію. Пацієнту з підозрою на інсульт не потрібне направлення лікаря щоб отримати медичну допомогу безоплатно, адже це – невідкладний стан. Допомогу медики надають незалежно від наявності направлення чи декларації з лікарем.

Найкращий спосіб знизити ризик виникнення інсульту — це ефективна профілактика, а саме: 

• ретельний контроль артеріального тиску; 
• дотримання здорового способу життя; 
• адекватна фізична активність; 
• раціональне харчування; 
• виключення тютюнопаління та вживання алкоголю; 
• уникання стресів і негативних емоцій. 

Будьте уважні до себе та оточуючих, вчасно звертайтеся до лікаря та бережіть своє здоров’я.

Інформаційний лист підготували:
Начальник та лікарі-методисти відділу промоції здорового способу життя, інформаційно-комунікаційної роботи, зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю КНП ХОР «ОЦМСЗСЖІАД» Олеся ЛАПТА, Клавдія ЛИТОВЧЕНКО, Михайло БРИКІН
Схвалено для друку та розповсюдження в заклади/комунальні некомерційні підприємства охорони здоров’я Харківської області
Т.в.о. генерального директора КНП ХОР «ОЦМСЗСЖІАД» Михайло БЕРЕСТ