9 жовтня - Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги

Щорічно в другу суботу жовтня світова спільнота відзначає Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги, організатором якого є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, що підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі.

В 2021 році Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги припадає на 9 жовтня.  

Організатором Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, які підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі.

Хоспіс є однією з форм паліативної допомоги - це спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими людьми в кінці життя. Філософія хоспісу стверджує, що хоспіс - це не «будинок смерті», але «будинок життя».

Мета відзначення цього дня полягає у підвищенні інформованості світової громадськості про проблеми паліативної допомоги та хоспісів, сприяння у створенні умов для того, щоб люди могли висловити свої думки про проблему; підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання та членів їх сімей; сприяння становленню та розвитку благодійних фондів, здатних підтримувати та розвивати рух хоспісної та паліативної допомоги.

Актуальність цієї теми визначається тим, що паліативна допомога є складовою частиною охорони здоров’я. У світі відсоток інкурабельних хворих, як це не сумно, зростає. Обов’язком держави і суспільства є забезпечення невиліковно хворої людини необхідними умовами, спрямованими на покрашення якості життя.

Як окремий напрямок медицини у 1982 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну допомогу. Спочатку її визначали як догляд за людиною в останні дні її життя, потім поняття паліативної допомоги було розширено.

Сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення: паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню (оцінці) проблем, що виникають, та проведення адекватних лікувальних заходів (при больовому синдромі та інших розладах життєдіяльності), а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

ВООЗ окремо визначає паліативну допомогу дітям як активну, повну турботу про фізичний і душевний стан, розумові здібності дитини, що включає також і надання підтримки родині. 

Паліативне лікування повинне бути доступним для хворого цілодобово і надаватися в обсязі, прийнятному для пацієнта, відповідно до затверджених стандартів та клінічних протоколів.

Відповідно до програми медичних гарантій (пакет № 23) глобальна ставка за готовність надавати послуги паліативної медичної допомоги становить 9,8 тис. грн на 9 місяців.

Паліативна медицина може суттєво допомогти в створенні максимального комфорту для хворого і його сім’ї, при ВІЛ-інфекції, онкологічній хворобі, тяжкій нирковій або серцевій недостатності, термінальній стадії легеневих захворювань, прогресуючих неврологічних і інших смертельних недугах.

Паліативна допомога може надаватися з урахуванням потреб і згоди конкретного пацієнта вдома, у поліклініці (як консультативна послуга) або в стаціонарних лікувально-профілактичних закладах будь-яких форм власності з використанням різних організаційних форм медичного обслуговування, у тому числі, у денних та спеціалізованих стаціонарах (хоспісах або відділеннях паліативної допомоги). 

Якщо хворий хоче одержувати паліативну допомогу вдома, медичні працівники можуть навчити його родичів, близьких або сусідів, які його доглядають, правильно давати призначені лікарем препарати, а також надавати інші види медичної й психологічної допомоги. Ті, хто доглядають за хворим, також мають можливість звертатися, при необхідності, до медичних працівників за додатковою консультацією.

ВООЗ визнає, що в кожній країні повинні бути створені відповідні служби для задоволення медичних і соціальних потреб паліативних хворих – заклади, де вони зможуть отримати професійну, спеціалізовану, комплексну й багатопрофільну паліативну допомогу. У багатьох країнах ці заклади називаються хоспісами. 

Першу згадку слова «хоспіс» (з латини – притулок, захисток) у близькому до сучасного значення можна знайти ще у письмових свідоцтвах Середньовіччя.  Вживання слова «хоспіс» стосовно догляду за смертельно хворими і помираючими людьми з`явилось вперше в 19 столітті. Перші хоспіси сучасного типу були створені в Англії в кінці минулого століття, а ідея хоспісного руху почала своє поширення. В Україні перші хоспіси з’явилися у 1996 році у Львові, Івано-Франківську (за ініціативи управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрації) та Коростені (Житомирська обл., за ініціативи Української православної церкви та обласного осередку Товариства Червоного Хреста України).

В Україні зростає потреба в якісній паліативній допомозі. Понад 600 тис пацієнтів потребують комплексної допомоги різних медичних фахівців. Також супроводу та підтримки потребують члени їхніх родин. За орієнтовними розрахунками, щороку понад 1,5 млн осіб потребують паліативної допомоги.

Серед них: онкохворі, хворі на ВІЛ/СНІД, цукровий діабет інші захворювання. За критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) необхідним мінімумом є 100 ліжок для паліативних хворих на 1 млн. населення. Ситуація в Україні все ще не відповідає даним стандартам. 

Водночас, і пацієнти, і лікарі, і громадські активісти зазначають, що за останні п’ять років спостерігається покращення паліативної допомоги в Україні. Зокрема, з’явилися нові хоспіси або спеціалізовані відділення;  розширився та покращився доступ до знеболення пацієнтів (зокрема, з’явився таблетований морфін); відбулися зміни в законодавстві, які дозволяють призначати препарати сильнодіючої групи; поступово розвивається волонтерський рух з допомоги паліативним пацієнтам. 

На кінець 2020 року в Україні нараховувалося 25 хоспісів і відділень паліативної допомоги (8 хоспісів у 7 містах України та 17 відділень при лікарнях і онкологічних центрах).   

 Паліативна хоспісна допомога увійшла в перелік тих лікувальних процесів, фінансування яких повністю забезпечиться державою. Але те що виділяється державою, для такої групи хворих – вкрай недостатньо. В процесі реформування другої ланки охорони здоров’я, НСЗУ у 2021 році поліпшило фінансування паліативної і хоспісної допомоги.

 МОЗ України ухвалило наказ «Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні» від 04.06.2020 року № 1308. Він направлений на створення сучасної системи організації надання паліативної медичної допомоги дорослим і дітям. 

На засіданні робочої групи медичних експертів з питань розробки проєктів специфікацій та умов закупівлі медичних послуг за Програмою медичних гарантій - 2021 за напрямом паліативна медична допомога відбулося у Національній службі здоров’я України розглянуті нові пропозиції до пакетів “Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям” та “Мобільна паліативна медична допомога дорослим та дітям”.

До пакету “Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям” експерти внесли зокрема пропозиції щодо:

• проведення необхідних інструментальних обстежень: ЕКГ (за місцем надання послуги), УЗД (у закладі або на умовах договору підряду) і рентгену (у закладі або на умовах договору підряду); 

• оцінки, запобіганню та лікуванню хронічного больового синдрому (зокрема, з використанням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів), надання ефективного знеболення та забезпечення цілодобового доступу до ненаркотичних та наркотичних знеболювальних засобів, своєчасного знеболення на всіх етапах діагностики та лікування;

• забезпечення переведення пацієнта та надання медичної допомоги пацієнтам в умовах відділення/палати інтенсивної терапії за наявністю показів та згоди пацієнта або його законних представників;

• забезпечення права пацієнта, який перебуває на лікуванні у паліативному відділенні або закладі, на допуск до нього відвідувачів 24 години на добу в будь-який день тижня та інше.

Пропозиції експертів за пакетом  “Мобільна паліативна медична допомога дорослим та дітям” стосувалися, зокрема: 

• оцінкі, запобігання та лікування хронічного больового синдрому (призначення та виписка рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, ненаркотичні знеболювальні препарати та проведення знеболення ненаркотичними знеболювальними препаратами);

• забезпечення проведення симптоматичної терапії та догляду, а також забору біологічних матеріалів на дослідження; 

• визначення показань та забезпечення кисневої підтримки з використанням спеціального обладнання (кисневий концентратор з комплектуючими) тощо відповідно до потреб пацієнта за місцем його перебування та інше.

Мета зазначених пропозицій - впровадити та розвивати в Україні європейську модель паліативної медичної допомоги, яка включає три ланки: сімейний лікар - мобільна служба - стаціонарна допомога. Відповідно до цієї моделі, пацієнти з захворюваннями, що обмежують або загрожують життю не обов’язково мають бути у лікарні, вони можуть отримувати паліативну допомогу у себе вдома чи в іншому місці перебування. Стаціонар також потрібен, зокрема за необхідності коригувальної підтримувальної терапії. Після цього пацієнт за бажанням може повернутися додому під нагляд та патронаж мобільної паліативної служби. 

Паліативна допомога є комплексною, серед її складових: медична, соціальна, духовна і психологічна допомога. Національна служба здоров’я сплачує саме за медичну послугу. Спектр такої послуги максимально передбачає необхідні для пацієнта заходи: корекція стану пацієнта, лікування хронічного больового синдрому, забезпечення догляду, надання кисневої та респіраторної підтримки тощо. 

Для НСЗУ важливо забезпечити таким пацієнтам якісну та доступну паліативну допомогу з дотриманням принципів безперервності та наступності.  Паліативна допомога – це не лише про термінальну стадію захворювання. Деякі пацієнти потребують таку допомогу роками. ВООЗ сформувала засади, на яких базується паліативна допомога: вона має бути мультидисциплінарною й поліпшувати якість життя, а також позитивно впливати на перебіг захворювання”. 

У Харкові обласний центр паліативної медицини «ХОСПІС» (вул. Луї Пастера, 4-а), було відкрито у 1999 році. Хоспіс за більш як 20-річний період функціонування, набув значний досвід щодо забезпечення належної якості життя пацієнтам, що страждають від невиліковних хвороб. Тільки на протязі 2016-2020 років проведено паліативне лікування 881 хворому. В 2020 році організована мобільна паліативна допомога на дому - придбаний відповідний автотранспорт.  Крім того, на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради (пр. Московський 195), функціонує хоспісне відділення для хворих на онкологічні захворювання та СНІД.

В області гостро стоїть питання щодо надання паліативної допомоги дітям. Обласний спеціалізований будинок дитини «Гіппократ» є одним із медичних закладів, де надають паліативну допомогу дітям. Максимально можливу якість життя паліативних хворих і членів їх родин намагаються забезпечувати в профільному відділенні будинку дитини та за допомогою виїзної паліативної служби в районах області.

Декілька років тому в Україні зроблено важливий крок у бік розвитку паліативної допомоги та полегшення доступу тяжкохворих до знеболювальних, зареєстровано таблетовану форму морфіну та налагоджено його виробництво вітчизняними підприємствами. Функцію виготовлення лікарського засобу як соціальну місію взяло на себе одеське підприємство «Інтерхім».

Наразі уряд України проводить системну роботу з розширення та спрощення доступності наркотичних лікарських засобів для тяжкохворих. Було значно спрощено процедури використання медиками наркотичних лікарських препаратів у своїй практиці, полегшено доступ амбулаторних хворих до знеболення, особливо в сільській місцевості, де лікувальні установи та аптеки віддалені від пацієнта.

До тижня паліативної та хоспісної допомоги, який цього року проводиться в Україні 09 жовтня, в Харківський області  заплановано наступні заходи з 4 по 10 жовтня:

1. У супермаркетах та на бензозаправках будуть встановлені інформаційні банери щодо Всесвітнього дня паліативної допомоги. Біля кожного банера будуть знаходитися по два волонтери, які будуть проводити інформаційну роботу серед відвідувачів та надавати інформаційні буклети та листівки щодо прав людини на отримання якісної паліативної допомоги та адекватного знеболення всім категоріям.

2. У соціальних мережах за участі волонтерів та блогерів буде проводитися флешмоб – інформування користувачів щодо прав людини на отримання якісної паліативної допомоги та адекватного знеболення всіма категоріями населення.

3. 9 жовтня (субота) у Всесвітній день паліативної допомоги буде ініційовано  проведення низки богослужінь у закладах різних релігійних організацій для духовної підтримки паліативних пацієнтів, їх родин та медичних працівників, які надають допомогу цим людям. Передбачається залучення приблизно 10 духовних закладів.

 

 

КНП ХОР «Обласний центр громадського здоров’я»
КНП ХОР «Обласний центр паліативної медицини» «ХОСПІС»